Сайт з порадами 🙂

Панічна атака – це раптове відчуття сильного страху без реальної небезпеки

чи видимої причини. Напади можуть відбуватися після пережитого складного чи стресового досвіду або бути наслідками перенесених хвороб. 

Прояви панічної атаки:

➥ прискорене серцебиття

➥ задуха, прискорене або ускладнене дихання

➥ оніміння або тремтіння рук і ніг

➥ нудота та дискомфорт у шлунку

➥ запаморочення

➥ світло здається яскравішим та інтенсивнішим

➥ сльози, незмога перестати плакати

➥ відчуття, ніби дитина «застигла» та не може рухатися.

Самі по собі панічні атаки не загрожують життю, а тривалість нападу зазвичай не перевищує 30 хвилин. З ними можна впоратися самостійно, застосовуючи потрібні прийоми й техніки. Але зняти інтенсивність симптому не означає назавжди його позбутися, тому – якщо напади повторюються – важливо звернутися по допомогу до фахівця.

Основною причиною такої поведінки є низька поінформованість суспільства щодо людей з ДЦП. Саме тому цей день існує не для свята і привітань, а для того, щоб у світі стало більше інформації щодо людей з ДЦП. Дитячий церебральний параліч (ДЦП) - це порушення роботи центральної нервової системи, при якому один або кілька ділянок мозку в результаті кисневого голодування виявляються вражені і функціонують некоректно. Це призводить до того, що у дітей з ДЦП деякі м'язи стають занадто розслабленими або, навпаки, занадто напруженими, через що розвиваються різні порушення рухової активності. Крім того симптомами церебрального паралічу є порушення мови, проблеми із зором і слухом, судоми, нездатність орієнтуватися в просторі та інші можливі порушення. Дитині або людині з ДЦП кожен рух, кожна написана літера, кожен крок може даватися досить складно, але вона має такі ж права, як і всі, бажання жити повноцінним життям та право на навчання та соціалізацію у суспільстві.

Психологічною службою проведені заняття з елементами тренінгу, години спілкування. Метою занять було поінформувати підлітків про булінг, його причини, види, ознаки та структуру; ознайомити з основними стратегіями протидії булінгу; пояснити учням закладу, що булінг – це образлива поведінка, пов’язана з дисбалансом влади, авторитету або сили і для того, щоб запобігати знущанню та своєчасно справлятись із ним, вчили як треба справлятись із чотирма найбільш поширеними видами булінгу; відпрацьовували конструктивні способи протидії булінгу в учнівському середовищі та вправи на згуртування колективу.

Проведені заходи були спрямовані на інформування учасників освітнього процесу про поняття «булінгу» і його різновиди та профілактику цього явища в закладі освіти.

Саме тому в нашому закладі освіти було проведено "День позитиву"! Протягом тижня кожен учень може сказати або написати добрі слова підтримки тим, хто можливо невпевнений в собі або потрапив в важке становище.

Проведено диспути та відео презентації, темою яких є  досить дорослі теми про цінність життя та сенс існувнаня. Існує велика кількість здорових дітей, перед якими постає питання про сенс власного існування та необхідність жити далі. Під час занять здобувачі освіти обговорювали тему життєвих цінностей.

Посмішка річ універсальна і безкоштовна. Її можна «дістати» з кишені в будь-який час, в будь-який момент, при будь-якій ситуації.

Будьмо завжди на позитиві і допомагаймо один одному.

В ОЗО Богуславський ліцей №2 проведено роз’яснювальну роботу, вжито відповідні заходи задля профілактики правопорушень серед неповнолітніх та створено сприятливе безпечне середовище в закладі освіти.

З метою попередження негативних явищ в учнівському середовищі, було залучено представника Національної поліції України Олену Матвєєву до проведення профілактичних бесід з учнівською молоддю.

Адаптація до школи в середньому триває від трьох тижнів до півроку і залежить від індивідуальних особливостей дитини, злагодженої роботи педколективу, настрою і допомоги батьків.

Як можна полегшити адаптацію в вересні:

* Продумати і чітко прописати режим дня першокласника, намагатися приходити в школу трохи заздалегідь, не запізнюючись, але і не дуже рано.

* Укладати його спати і будити в один і той же час, стежити за харчуванням.

* Гуляти щодня.

* Чергувати види діяльності: після занять - рухливі ігри. Рольові ігри так само ще дуже важливі для дітей. Запропонуйте вдома пограти в школу іграшками / ляльками / машинками, це допоможе зняти напругу, засвоїти новий досвід, допоможе вам дізнатися про труднощі дитини в школі і проговорити їх через гру.

* Пропонувати денний сон або можливість полежати, розслабитися під аудіокнигу або спокійну музику.

* Відмовтеся від додаткових занять і гуртків перший місяць якщо це можливо, спостерігайте за навантаженням дитини і її самопочуттям.

* Навчити дитину правилам спілкування з іншими учнями в класі, з учителем. Навчіть просити про допомогу, питати про те, що не зрозуміло, в разі якщо вона заблукала в школі або погано себе почуває.

* Навчати дитину самостійності: нехай вона вчиться сама збирати портфель, прибирати за собою іграшки, готувати одяг на наступний день.

* Відмовитися від ідеї критикувати вчителя при дитині - це підриває авторитет вчителя. Важливо сформувати і підтримувати авторитет вчителя, позитивне і довірливе ставлення до школи.

* Залучати дитину до процесу покупки зошитів і книжок, організації робочого місця.

* Обговорюйте кожен день, проведений у школі, намагайтеся пояснювати все, що незрозуміло: завдання, ситуації. Підтримуйте міжособистісні відносини дитини, запропонуйте спільне дозвілля або прогулянки з її друзями.

* Запроваджуйте ритуали підтримки: те, що нагадуватиме дитині про вас у важкі для неї моменти (малюнок, пишіть записки з посланням, говоріть приємні слова у кулачок-ракушку, однакові браслети чи брошки та ін).

* Не забувайте про головні інструменти батьків: безумовну любов та прийняття, обійми)))

* Підтримуйте малюка своєю впевненістю в тому, що у нього все вийде, направляйте на досягнення хороших результатів. Забезпечте йому сприятливу психологічну обстановку в сім'ї, підтримку всіх членів сім'ї без критики і завищених очікувань. Першокласник тільки вчиться вчитися!

Режим – завжди важливо поступово повертати «шкільний» режим сну та прокидання.

Багато дітей звикли постійно бути поруч з батьками. І навіть деякі передпідлітки та підлітки зараз можуть складно переносити тимчасову розлуку з близькими. В школі дитина (скоріш за все, лише перший тиждень) має витримати навантаження розлукою. Можливо, вже в ці дні обережно стимулювати дитину до більшої самодостатності.

Свою тривогу перед новим навчальним роком діти різного віку можуть маскувати роздратуванням та агресією. (навіть дорослим дітям 7-9 класу, які йдуть в нову школу, чи повертаються до офлайн навчання може бути потрібна підтримка)

Більшість дітей під час літніх канікул не пишуть чи мало пишуть. Є трошки часу тренувати руку – грати в ігри в слова, писати щоденник, займатись ліпкою з тіста чи пластиліну

Прибирання та облаштування робочого місця, викидання чи відкладання того, що пов’язано з минулим навчальним роком, підготовка канцтоварів, зошитів, спортивних костюмів, шкільного взуття – це те, що налаштовує на навчальний рік

Можливо, у дитини має бути з собою в школі ліхтарик, дармовис з іменем та телефоном близьких дорослих, свисток. Є час це підготувати (вибачте, це страшні, але важливі приготування. Нехай ніколи не знадобляться)

Маленьким дітям ми нагадуємо про правила «трусиків», перевіряємо чи встановлюємо «батьківський контроль» на гаджети. Можливо, розмовляємо про різні відео, про порно (діти різного віку дивитимуться на перервах, як і у всі часи)

Якщо родина переживає досвід втрати – важливо про це розповісти вчителю\класному керівнику. Вже багато вчителів пройшло навчання і може допомогти дитині в різних ситуаціях.

Якщо батько\мама дитина знаходиться у війську, можливо, підготувати подарунок від близьких, відео-привітання.

Я вже готую «листи», які перші тижні вересня вкладатиму в рюкзак дитині (записки, які дитина має відкрити на 2-3 перерві) та записки в ланчбокс

Для дітей різного віку (бо діти завжди діти) – можна підготувати дармовиси (брелоки)іграшки, щось, чого можна було б торкатись чи стискати в руці при хвилюванні.

Дорога - безпека

Якщо дитина навчається офлайн і буде ходити до школи сама, чи якщо дитина переходить в іншу школу – можна пройти кілька разів дорогою до школи.

Зафіксувати, де по дорозі є укриття, домовитись про те, що дитина має робити під час сирени, якщо йде, якщо їде в транспорті, як і коли виходить на зв'язок із нами.

Якщо є така можливість – зайти до школи. Дітям важливо "тілом відчути" місце, де вони будуть знаходитись. Доторкнутись до парти, піти до туалету, побачити їдальню. Пройти в укриття.

В школі. стосунки

У дітей перед початком навчального року зазвичай буває багато тривоги – чи приймуть мене однокласники, чи збереглися відносини, чи знайду я своє місце в класі. Війна та стрес загострює відчуття самотності. Для дітей, що після навчання онлайн переходять в офлайн формат може бути одночасно багато різних почуттів – і радість, і тривога. Ми не знаємо, який досвід пережили діти. Ми вдома та в школі маємо створити простір, в якому дитині буде безпечно – проявити свої почуття, помилятись, ставити питання. Це зараз головніше за знання, які ми хочемо дітям передати

Було б добре по можливості, зустрітись із класом чи хоч кількома однокласниками в зумі. Чи в школі організувати зустріч класу, щоб привітатись\познайомитись з новенькими.

Якщо в молодшій школі система навчання не схожа на ту, що була раніше, наприклад, різні предмети ведуть різні вчителі - важливо дитину попередити про це. побачити фото вчителів, чи ще встигнути зробити збори, щоб діти могли познайомитись.

Якщо у вчителів будуть сили та можливість – буде турботливо учням, які навчаються за кордоном, надіслати листа – щоб діти відчули, що про них пам’ятають, що вони важливі, і ми чекаємо від них звісток та розповідей. Насправді підтримування контактів із всіма учнями, важлива для тих, хто в Україні і для тих, хто зараз за кордоном.

- І листа, чи повідомлення в групу вайбер\тг (може, створити таку групу) для всіх дітей класу – з привітанням, неформальним спілкуванням – це буде важливим і для старих, і для новеньких учнів.

Якщо ви знаєте, що в класі є дитина, яка втратила близьких, в матеріалі є про те, як її можна підтримати. Ми маємо бути готовими висловити підтримку https://www.facebook.com/svetlanaroyz/posts/5789185791114978

Під час уроків - саме зараз важливо пропонувати більше завдань, де б діти могли працювати в групах. Важливі спільні дії, можливо, спільні волонтерські проєкти. Школи, де діти та дорослі разом займаються волонтерством, співають, де є театр – школи, в яких набагато менше проявів булінгу.

Самооцінка, емоції, навчання.

Ще раз повторюсь - в школи прийде багато дітей, які переїхали з інших міст, які навчались весь час онлайн. Ми не знаємо, з яким досвідом вони прийдуть, що вони пережили. Для того, щоб вони могли почати навчатись, у них має бути відчуття безпеки. І перші дії мають бути в створенні спільноти. Це важливо в тому числі і для профілактики булінгу.

Чим більше рівень тривоги, тим більше потреба в контролі, в інформації, в створенні «рамок безпеки та відносин». потрібно розповідати – що за чим буде йти в діях та планах. Які правила школи, класу.

Якщо є зміни, про них потрібно попереджати заздалегідь, бо зараз можуть бути складності з перелаштуванням, зі швидкою адаптацією.

Я знаю, що в багатьох школах в перші тижні навчального року проводять зрізи знань – зараз діти прийдуть з зовсім різним досвідом, і в різному стані. Вони зможуть продемонструвати свої знання, коли їм стане безпечніше.

Дітям важливо від нас чути, що ми розуміємо, що зараз навчатись складно. Процеси запам’ятовування інформації можуть бути ускладнені. Але одночасно – вони чутливі до жалості. Ми поважаємо їх досвід, але віримо в їх сили.

Під час уроку у дитини може змінитись настрій, вона може заплакати чи повністю втратити контакт з тим, що відбувається на уроці. (важливо узнати, що відбувається в родині дитини, можливо, вона хвилюється за тих, хто на фронті, не привертаючи уваги до дитини – можна запропонувати всьому класу нову активність, чи після уроку сказати, що ви помітили, що стан дитини змінився. Можливо, ви можете допомогти. Саме зараз – підтримка та турбота навіть важливіша за конкретні знання, що дитина може від нас отримати)

Якщо шкільний день почався з тривоги, чи тривога була вночі – важливо зустріти дітей словами підтримки. Точно не починати навчання з контрольної роботи чи тесту. (Минулого року ця тема часто виникала)

Довготривале переживання стресу може призводити до двох протилежних реакцій - Гіперактивність – Загальмованість. (важливо пам’ятати, що після того, як дитина відчула безпеку поруч з нами, вийшла зі стану ступору, вона може демонструвати роздратування, агресію, надмірну активність. Це нормальний процес. Але нам потрібно цю активність бути готовими скеровувати)

Діти зараз часто живуть в режимі очікування невдачі. Їм потрібен досвід перемог і підтримка. Спочатку маленькі знайомі завдання, завдання, в яких був би швидкий результат. Це важливо – бо розчарування на початку навчального року може призвести до того, що у дитини не вистачить сил йти далі в процес. Але ще раз наголошу - ми підтримуємо, але бачимо силу дитини.

Діти можуть швидко втомлюватись. Темп навчання може бути іншим – дітям важливо говорити про те, що це нормально. І нам важливо частіше робити паузи, пропонувати різні завдання.

Ну і ми знаємо, що сучасним дітям потрібні сучасні практичні знання. Чим більше практики і кейсів, тим більше може бути залученість дітей. І це ще один неочевидний внесок в їх стійкість. Якщо я знаю і можу зробити щось конкретне – я почуваюсь більш впевнено.

Техніка безпеки:

Стан дорослих поруч. Дитина завжди орієнтована на дорослого, якому намагаються довіряти. На його авторитетність, стабільність. Якщо нам не вистачить сил - будемо проявляти авторитарність.

Немелодійний дзвоник в школі – може стати тригером, провокувати емоційні реакції дитини

Під час тривоги дітям часто потрібен супровід. Знаю, що їм роздають телефони. Ігри в телефоні вже для багатьох – прояв дезадаптації.

Є проєкт Фонд Східна Європа – Круті в Укритті – він створений в підтримку дітей. Можливо, короткі відео цього проєкту зможуть розважити та підтримати. https://bravekidsukraine.org/... -

Нам важливо бути уважними з текстами про смерть, війну, батьків, про дім. Слідкувати за реакцією дітей, можливо, замінювати тексти. Тут методичка, яку я створювала в допомогу вчителям https://bit.ly/3tiVDr7

Не давати практик із заплющеними очима – закрити очі це часто для дитини означає – втратити контроль. І якщо заплющити очі і буде тривога – це може спровокувати сильну емоційну реакцію.

Самим передивитись всі відео, які збираємося демонструвати – щоб точно знати, чи немає там кадрів з мертвими тілами, кров’ю, звуками сирени та вибухів (минулого року теж ця тема виникала в практиці)

Ми не торкаємося дитини без дозволу. Уважні до дистанції в контакті (зараз у нас всіх загострене відчуття дистанції

Діти та дорослі, особливо зараз, дуже чутливі до насмішок та оцінки. Сприймається інформація переважно не Що кажуть, а Як саме вона подається. Всім завжди важлива повага.

Діти можуть перевтомлюватись від навантаження контактами, бо за час онлайну від них відвикли. (Втомлена дитина може бути дратівливою, розгубленою, плакати, проявляти агресію).

Не просити дихати глибоко – глибоке дихання може провокувати заглиблення в емоції– дихаємо так, як дихається. Намагаємось акцент робити на видиху.

Важливо заздалегідь продумати свою реакцію на ненормативну лексику дітей. Зараз вона легалізована– потрібно одразу вводити правила і домовлятись, що є в вашій спільноті прийнятним

Колись я просила моїх студентів виписувати всі практики в окремий зошит. Зараз прошу освітян – мати список практик, записати можливу послідовність дій, якщо потрібно швидко врегулювати стан дитини.

В кінці минулого навчального року в одному з опитувань діти називали "Оцінки" стресором майже на рівні тривог та вибухів.

Так би хотілось, щоб нам вистачило мудрості вивести цю тему зі списку стресорів.

Сил нам всім – батькам, дітям, освітянам.

Обіймаю, Родино як хочу Перемоги!