ХАРЧУВАННЯ/HACCP

Таким чином, впровадження системи НАССР, наприклад, на елеваторах не лише гарантуватиме безпечність вітчизняного зерна під час зберігання та транспортування, але і забезпечить конкурентні переваги та інвестиційну привабливість підприємства, а також підвищить економічний інтерес до українського зерна на міжнародній арені.

Інформаційна довідка:

HACCP (англ. HazardAnalysisandCriticalControlPoints – Система аналізу небезпек і контролю (регулювання) в критичних точках – система, яка ідентифікує, оцінює і контролює небезпечні фактори, що є визначальними для безпечності харчових продуктів.

Як відомо, 20 вересня 2015 року набув чинності Закон України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів». Зазначений закон передбачає впровадження в Україні європейської моделі системи гарантування безпеки і якості продуктів харчування, що базується на процедурах HACCP. Також, 21 грудня 2017 ухвалено Закон України «Про безпечність та гігієну кормів», відповідно до якого, вимоги по впровадженню системи НАССР розповсюджуються на операторів ринку кормів, що здійснюють виробництво, обіг та використання кормів, що вступає в дію з січня 2020 року.

Процес переходу відбуватиметься поетапно. Виробники харчової продукції, сировиною для яких є необроблені м'ясо та м’ясні продукти, риба та рибні продукти, молоко, яйця мають впровадити процедури, які базуються на принципах НАССР до 20 вересня 2017 року, всі інші виробники до 20 вересня 2018, а малі потужностіматимуть для цього іще один рік.

Крім того,Президентом України був підписаний Закон України «Про державний контроль, що здійснюється з метою перевірки відповідності законодавству про безпечність та якість харчових продуктів і кормів, здоров’я та благополуччя тварин», щовступає в силу з 4 квітня 2018 року.

Логічно, на початку 2018 року слід очікувати зняття мораторію на перевірки операторів потужностей харчових продуктів. Очікується,в цей період Держпродспоживслужба розробить потрібні підзаконні акти, а державні аудитори та інспектори закінчать весь курс навчання та підготовки з проведенняінспекції на відповідність вимогам харчового законодавства.

У відповідності до діючого законодавства, низка українських підприємств має незабаром привести свої виробничі потужності до норм національного законодавства,яке гармонізоване з вимогами ЄС, а такожзапровадити процедури, які базуються на принципахНАССР. Як це ефективно зробити та на які критичні моменти слід звернути увагу.

Наріжним каменем для операторів ринку залишається дотримання вимог законодавства щодо впровадження системи управління безпечністю на основі принципів НАССР.

Із практичного досвіду слід зазначити, що від моменту прийняття рішення до впровадження системи, яка базується на принципах НАССР на підприємствіпроходить 1-1,5 роки. У цьому випадку можна розраховувати на справді дієву систему, яка дозволяє ефективно контролювати небезпекина всіх стадіях виробничого процесу.

Персонал за цей час вже починає не лише механічно виконувати додаткові обов’язки, а йрозуміти їх важливість,своє місце в загальній системі гарантування безпечності кінцевого продукту.

Знижується супротив працівників до цихзмін. Документація та форми записів погоджуються, апробуються та починають застосовуються напідприємстві.

Але що ж робити тим операторам ринку харчових продуктів, в яких вже немає такого терміну для впровадження?

Слід відразу зауважити: первинним виробникам (операторам, які займаються рослинництвом, тваринництвом, аквакультурою,виробляють корми для тварин)законодавством не вимагається впровадження процедур, заснованих на принципах НАССР.Іншим підприємствам потрібно буде зосередити всі ресурси та впровадити принципи НАССР якнайшвидше.

Існує чотири стадії впровадження процедур, заснованих на принципах НАССР:

• Планування та підготовки;

• Розроблення НАССР-плану;

• Документування та перевіряння дієвості;

• Постійного покращення.

Зупинимось на перших двох етапах.

Етап планування та підготовки.

1. Створення робочої групи з розробки системи НАССР

На цьому етапі слід визначитись з робочою групою, яка буде забезпечувати впровадження принципів НАССР. Ця група повинна налічувати не більше 6-10 осіб, які залучені до технологічних процесів, контролю показників, ремонту та обслуговування обладнання. З обраних представників робочої групислід обрати керівника.

До групи може бути залучений консультант, який має знання та практичний досвід із застосування принципів НАССР,але він не може бути керівником групи.Робоча група повиннапідготувати вхідну інформацію та документацію на основі якої буде розроблятись та впроваджуватись система управління безпечністю.

2. Проведення діагностичного аудиту та попереднього аналізу

Представники робочої групи повинні провести діагностичний аудит та з’ясувати для яких харчових продуктів чи груп продукції будуть застосовані принципи НАССР, які законодавчі та технічні вимоги до виробництва та продукції, яка технологія та яке обладнання застосовується для виробництва, в яких локальних точках виробничого процесу відбувається розділчи змішування технологічних потоків, хто є кінцевим споживачем продукції, які є застереження щодо зберігання, реалізації чи споживання такої продукції, якіспособи транспортування тощо.

3. Опис харчових продуктів

Наступним кроком є розробкаСпецифікації чи Опису харчового продукту або груп продукції. В описіслід вказати повну назву продукту, нормативний документ, згідно якого продукт виробляється (ДСТУ, ГОСТ, ТУУ), важливі показники безпеки продукту, склад (згідно рецептури), умови та терміни зберігання, способи транспортування та умови, умови реалізації.

4.Визначення очікуваної сфери застосування харчових продуктів

Слід визначити хто є споживачем харчової продукції: надходить в мережу реалізації та реалізується кінцевому споживачеві; є складовою інших харчових продуктів та реалізується переробним підприємствам. Обов’язково слід визначити вразливі групи споживачів для вживання харчового продукту.

5.Побудова блок-схеми послідовності операцій технологічного процесу

Необхідно розробити блок-схему технологічного процесу виробництва харчового продукту чи групи продуктів, якщо процес виробництва однаковий та відбувається на одній технологічній лінії.Вона повинна відображати весь шлях виробництва починаючи від приймання сировини закінчуючи зберіганням чи реалізацією готової продукції.

Блок-схема повинна містити лише технологічні процеси (приймання, подрібнення, сортування, варіння, пастеризація, фільтрування) і не повинна включати процеси лабораторного чи технічного контролю.Розроблену блок-схему виробничих процесів обов’язково слід перевірити на місці, чи вірно вказана послідовність операційта чи відображає вона реальну технологію виробництва.

За результатами успішного виконання першого етапу слід розробити такі документи:

- наказ (розпорядження) про формування робочої групи НАССР;

- реєстр законодавчих та нормативних вимог до продукції та виробництва;

- опис (Специфікація) на кожен продукт чи групу;

- блок-схему на кожен продукт чи групу з чіткою нумерацією процесів.

Розробка НАССР-плану

На другому етапі застосовуються п’ять із семи принципів НАССР.

Проведення аналізу та складання переліку потенційно небезпечних факторів (першийпринцип НАССР)

Важливо під час проведення аналізу небезпечних факторів не переобтяжувати реєстр та керуватись наявною науковою літературою та практичним досвідом. Небезпечні фактори слід визначати спочатку в сировині, інгредієнтах та додаткових матеріалах, а потім керуючись нумерацією технологічних процесів на кожному етапі.

Під час визначеннякритичних контрольних точок (ККТ) слід керуватись методом аналізу ризиків представленому в наказі Мінагрополітики№590, так як метод «Дерева прийняття рішень» не завжди дозволяє чітко ідентифікувати такі точки.

Під час визначення критично допустимих меж для кожної ККТ слід керуватись технічною документацією на обладнання, кількісними показниками процесу або технологічними показниками продукції, зазначеними в документах, за якими можна чітко відокремити належне протікання процесу від неналежного.

Для кожної критичної точки слід встановити систему моніторингу для впевненості в тому, що критичні межі для кожної ККТ не перевищуються, і процес знаходиться під контролем. Система моніторингу повинна давати відповідь на такі питання: Що контролюємо?Чим контролюємо?Як часто контролюємо?Хто контролює?Де ведуться записи?

Останнім кроком розробки НАССР-плану є встановлення дій, які дозволять повернути процес виробництва у встановлені критичні межі, а продукт в статус безпечний. При розробці корегувальних дій слід зазначити що робити з процесом (обладнанням, технологією), та що робити з продуктом, а також хто приймає рішення про застосування корегувальних дій.

За результатами успішного виконання другого етапу слід розробити такі документи:

- реєстр небезпечних факторів з вказанням джерела виникнення;

- методика визначення ККТ з чітким описом етапів їх визначення (за потреби);

- форма застосування методики для кожного небезпечного фактора з встановленням ККТ;

- НАССР-плани для виробництва продукту чи групи;

- форми записів результатів моніторингу для кожної ККТ;

- форми записів у разі застосування корегувальних дій.

Після ефективного застосування п’яти з семи принципів НАССР та розробки необхідної документації слід перейти третього етапу перевірки дієвості та ефективності розробленої системи управління, яка базується на принципах НАССР.

За рахунок бюджетних коштів (субвенція) безкоштовно харчуються:

1-4 класи: – діти – сироти

• діти, позбавлені батьківського піклування

• діти з особливими освітніми потребами (на інклюзії)

• малозабезпечені

5-11 класи: діти – сироти

• діти, позбавлені батьківського піклування

• діти з особливими освітніми потребами (на інклюзії)

• малозабезпечені

ЗДО та НВК: – діти – сироти

• діти, позбавлені батьківського піклування

• діти з особливими освітніми потребами (на інклюзії)

• малозабезпечені

За рахунок коштів місцевого бюджету безкоштовно харчується:

1-4 класи:

– діти з числа осіб, визначених у статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (діти, один із батьків яких загинув (пропав безвісти), помер під час захисту незалежності та суверенітету України);

– діти з числа внутрішньо переміщених осіб;

– діти, які мають статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів;

– діти, які є особами з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи;

– діти, батьки яких брали безпосередню участь у ліквідації аварії на ЧАЕС та її наслідків;

– діти учасників бойових дій, визначених у пп. 13,14,15,19 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (діти військовослужбовців та військовозобов’язаних, які призивалися і направлялися до Афганістану в період ведення там бойових дій; діти, батьки яких безпосередньо приймають участь та/або були учасниками АТО/ООС);

– діти, батьки яких мобілізовані з 24.02.2022.

5-11 класи:

– діти з числа осіб, визначених у статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (діти, один із батьків яких загинув (пропав безвісти), помер під час захисту незалежності та суверенітету України);

– діти з числа внутрішньо переміщених осіб;

– діти, які мають статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів;

– діти, які є особами з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи;

– діти, батьки яких брали безпосередню участь у ліквідації аварії на ЧАЕС та її наслідків;

– діти учасників бойових дій, визначених у пп. 13,14,15,19 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (діти військовослужбовців та військовозобов’язаних, які призивалися і направлялися до Афганістану в період ведення там бойових дій; діти, батьки яких безпосередньо приймають участь та/або були учасниками АТО/ООС);

– діти, батьки яких мобілізовані з 24.02.2022.

ЗДО та НВК:

– діти з числа осіб, визначених у статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (діти, один із батьків яких загинув (пропав безвісти), помер під час захисту незалежності та суверенітету України);

– діти з числа внутрішньо переміщених осіб;

– діти, які мають статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів;

– діти з особливими освітніми потребами (без інклюзії);

– діти, які є особами з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи;

– діти, батьки яких брали безпосередню участь у ліквідації аварії на ЧАЕС та її наслідків;

– діти учасників бойових дій, визначених у пп. 13,14,15,19 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (діти військовослужбовців та військовозобов’язаних, які призивалися і направлялися до Афганістану в період ведення там бойових дій; діти, батьки яких безпосередньо приймають участь та/або були учасниками АТО/ООС);

– діти, батьки яких мобілізовані з 24.02.2022.

***Безкоштовне харчування вищезазначених категорій учнів можливе лише за наявності копій відповідних документів (довідок, посвідчень, тощо).

Рахунки на оплату харчування:

• Для ЗЗСО (0611021) – UA 958201720314271011201114289

• Для ЗДО (0611010) – UA 468201720314251015201114289

Рішення Богуславської міської ради про встановлення вартості харчування одного дітодня в закладах освіти Богуславської територіальної громади 

Програма органнізації харчування учнів та вихованців закладів освіти Богуславської територіальноїгромади на 2021-2024 роки